- стуманілий
- —————————————————————————————стумані́лийдієприкметник
Орфографічний словник української мови. 2005.
Орфографічний словник української мови. 2005.
стуманілий — а, е. Дієприкм. акт. мин. ч. до стуманіти … Український тлумачний словник
очманілий — (який під упливом сильних переживань, страждань, під дією алкоголю, чаду тощо втратив здатність нормально міркувати, чинити), очамрілий, очмарілий, зачумілий, зачумлений, очумілий, чумний, у[в]чаділий, стуманілий, отуманілий (який утратив… … Словник синонімів української мови